Так виглядає твоє дитинство, коли твій сусід - росія. Діти вчаться їздити на велосипеді на фоні зруйнованої російським снарядом нафтобази на Рівненщині.
Роман Кечур, психотерапевт, психіатр: «Жертві ніхто зброї не дасть. Жертві можуть дати шматок хліба, поселити в притулку, а зброю дають адекватним, спроможним, договороздатним націям».
«Ненависть до росіян говорить про те, що ви ще прив'язані до них».
«Ми виграємо війну не на фронті».
«Тяжкі часи потребують трошки ілюзій».
«Ми не в депресії – ми стоїмо твердо».
«Вся конкуренція побудована на заздрості».
«Часом добро повертається добром, зло – злом, а часом добро не залишається безкарним».
У парку – фотозона з написом “Я ❤️ Нью-Йорк”. Зараз тут немає натовпу туристів, охочих зробити селфі. Та й узагалі нікого немає. Поряд старі двоповерхові будинки, на яких закарбований рік створення – 1951. Це останній рік радянської доби, коли селище міського типу носило свою історичну назву. По тому воно було перейменоване в Новгородське – адже тривала “холодна війна”, і терпіти таку “наругу над почуттями” на мапі радянській владі було несила. У 2021-му Верховна Рада повернула селище історичну назву. “Монетизувати” її завадило повномасштабне вторгнення РФ. Ще десять років тому фраза “українці захищають Нью-Йорк від наступів росіян” не викликала б нічого, крім когнітивного дисонансу. Сьогодні ж це буденні реалії. Оборону Нью-Йорка тримають воїни 24-ї “королівської” механізованої бригади ЗСУ. Маленьке селище Донеччини ще вирощує квіти і яблука під авіабомбами, лютує, ховає своїх, міняє вікна (знаючи, що нові не протримаються довго) і б’ється за життя. Як саме – бачила “Новинарня“.
Зранку 19 серпня російські війська обстріляли центр міста Чернігів. Удар припав по драмтеатру. Унаслідок влучання відбулося руйнування даху драмтеатру, після чого почалася пожежа. За попередніми даними, це була балістична ракета. На цю годину відомо про 6 загиблих та 36 поранених. Серед поранених — близько 10 дітей.
Про наслідки обстрілу Чернігова 19 серпня в телемарафоні «Єдині новини» розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, загинуло шість людей, понад сорок поранені. Клименко розповів, що найбільше постраждали люди, котрі на момент вибуху були в центрі міста, зокрема поверталися з церковної служби.
Основні жертви ракетного обстрілу драмтеатру в Чернігові були поза межами закладу. Про це під час брифінгу розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.Також Клименко зазначив, що СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом ракетного обстрілу центру Чернігова.
Оксана не переймається тим, аби відповідати традиційним гендерним стереотипам . Військова Збройних Сил України, з початком повномасштабного вторгнення вона продовжила службу, в той час як її чоловік взяв на себе зобов’язання врятувати п’ятьох їхніх дітей. Як Оксана справляється з викликами військовослужбовиці і матері — у відео.
Тетяна Мордач з дитинства мріяла про військову службу. Батьки ж хотіли, аби вона була фармацевтом. Потайки від батьків Тетяна пройшла всі тести і медичні комісії та невдовзі впевнено маршувала на плацу. Після навчання вона попросила в командування піти у водолази і, незважаючи на скепсис, досягла свого. Зараз вона виконує роботу, на яку, як каже її начальник, — погоджується не кожен чоловік. Більше про рішучу і впевнену в собі Тетяну — у відео.
Репортаж з центру Чернігова, де Росія завдала удару по драмтеатру. У цей час там відбувалась виставка дронів «Люті пташки». Волонтери та парамедики, які були в приміщенні, одразу надали допомогу пораненим всередині будівлі. Після початку повітряної тривоги організатори закликали людей піти в укриття: частина спустилася, інші — пішли на вулицю. Ті, що встигли зайти до підвалу, не постраждали. Наразі відомо про 7 загиблих. Найбільше постраждали люди, котрі на момент удару перебували в центрі міста.
Важка доля припала селу Максимівка, заснованому у кінці 18 століття серед безжальних та важких для життя степів. Село ніколи не відрізнялося особливим багатством та розкішшю, в 30-х роках ледь не половина населення цього невеличкого населеного пункту померли від голоду, в 40-х через нього прокотився фронт та було розстріляно більшість місцевих жителів, у 70-х село було визнано неперспективним, у 90-ті та 2000-ні звідси виїхало багато жителів. В 2022 в селі 8 місяців стояла лінія фронту, що перетворила його на руїни. Здавалося куди б вже гірше ? Але в 2023 році на долю цього села припали безжальні степові пожежі. Про всі лиха чи то прокляття цього села на Миколаївщині йтиметься у черговому відео проєкту Хащі.
На росії часто щось "бахкає" та кудись прилітає. Поки йде війна українські військові не розказуватимуть всі деталі, але неофіційно : "ми все розуміємо". Диверсії в глибокому тилу ворога - одна із головних завдань секретного спецпідрозділу "Стугна" Бійці спецпідрозділу "Стугна" були у складі перших, хто форсував лівий берег Херсонщини на чотирьох надувних човнах взимку, знищивши особовий склад й командний пункт росіян. В цьому відео :
форсування лівого берега Херсонщини на чотирьох надувних човнах взимку
за скільки можна купити російського зрадника
як збили ворожий літак зі Стінгера , завдяки уроку з YouTube
як загинув Моджахед та останні операції з ним
як вагнеровці ховалися в щурячі нори та прикривалися тр*пам*
ближні бої в Бахмуті , диверсії в тилу ворога , пробігли 38 кілометрів пішки
як шукали колаборантів , які підписали контракти із армією РФ
На розвиток яких галузей нашої оборонки варто зробити ставку? В чому маємо хороші перспективи? Чи може українська зброя бути цікавою світу? Про це ми поговорили з директором фонду Повернись живим Тарасом Чмутом.
Володимир Шуляк — ресторатор, який створив більш ніж 50 закладів по всьому світу. З початком повномасштабного вторгнення він став фронтовим кухарем і тепер кожного дня годує п’ять сотень бійців.
Чому Шеф обміняв роботу ресторатора на польову кухню?
Співпраця з ФСБ, сервери та працівники на росії та гроші російських олігархів — це далеко не повний список причин задуматися, чи варто спілкуватися в Телеграмі. В цьому відео я розповім, чому приватність Телеграму це міф, а ваші дані можуть (і будуть) використані проти вас самих. В кожному чаті Телеграму окрім вас присутній ще й товаріщ майор.
“Війна ненавидить ніжність і красу, вона їх нищить. Потворна й бездушна, змітає все на своєму шляху вибуховою хвилею ненависті” - так написала Надія Сухорукова в своєму щоденнику “Маріуполь #Надія”.
Наші села, акуратні, доглянуті, сповнені кохання та теплоти. Милі будиночки під покровом розлогих горіхів. Сади повні троянд, з альтанками повитими виноградом.
Незважаючи на те, що війна змусила людей залишити свої рідні домівки, життя тут завмерло в очікуванні їх повернення.
Причаїлося, молячись, щоб рускій мір не помітив його крихітне тільце на мапі України. Але це не про орків. Вони прийшли вбивати. Їхня головна мета стерти з лиця землі все, що відмінно від їх бараків і гнійників.
Розтоптати, зруйнувати, знищити…
"Та хто вам дозволив жити так добре!"
Жити вільно та чесно. Взагалі жити.
Запальні снаряди накрили село вдень. Яскравим сріблястим серпантином на тлі блакитного неба сипалися сотні гарячих шестигранних призм, заповнених запальною сумішшю.
Падаючи на дахи будинків і гаражів, вони підпалювали все, до чого торкалися. Трава, дерева, паркани, собачі будки та кинута сільсько-господарська техніка. Усе миттєво поглинали язики полум'я.
Будинок за будинком. Одна за одною сімейні історії перетворювалися на попіл. Старі фотографії, бабусин посуд, дитячі альбоми, весільна сукня, мамині улюблені книги. Все, що з такою любов'ю та теплотою зберігалося на полицях, лише тимчасово залишених сімейних гнізд.
Орки знищують не просто будинки, вони стирають родинну пам'ять. Все те, чим ми відрізняємось від них, тих які постійно живуть у п'яному чаді. Тих, хто не знає своєї історії і не має моральних цінностей. Від орди зомбі, що прийшла зі сходу.
Я йшла від двору до двору, і в гулі пожежі я чула стогін вмираючих будинків. Виючих від болю та несправедливості. Плачучих від безпорадності та страху.
Я не знаю, що ще написати. Якщо ми не вистоємо, то і ваші будинки будуть спалені. Або те, що навіть якщо ви сховаєтеся від війни, то вона все одно вас наздожене. А може те, що єдиний спосіб зберегти своє життя та майбутнє своїх дітей, це знищити ворога.
Але це й так усім зрозуміло. Мабуть. Принаймні, я дуже хочу в це вірити.
72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Вугледар. Школа. Вціліла бібліотека. З тих полиць промовляють Сковорода, Шевченко, Стус, Леся Українка, Грушевський, Жадан, Забужко. А ще Дюма, Жюль Верн і Діккенс. Вони гукають свого читача з майбутнього, в якому не буде розбитих вікон та зруйнованих стін. Точніше, вони будуть, але тільки на сторінках книжок.
Ірена Скакун волонтерка, яка рятує тварин разом з командою ЗооПатруль UA. Вони рятували котів і собак в деокупованих Ірпені, Бучі і Гостомелі, а з підривом Каховської ГЕС — вирушили до Херсона. Аби привернути увагу міжнародної спільноти до війни і її наслідків, Ірена з подругою придумали зробити виставку у Бразилії з фотографіями постраждалих тварин .
Так виглядає твоє дитинство, коли твій сусід - росія. Діти вчаться їздити на велосипеді на фоні зруйнованої російським снарядом нафтобази на Рівненщині.
Роман Кечур, психотерапевт, психіатр: «Жертві ніхто зброї не дасть. Жертві можуть дати шматок хліба, поселити в притулку, а зброю дають адекватним, спроможним, договороздатним націям».
«Ненависть до росіян говорить про те, що ви ще прив'язані до них».
«Ми виграємо війну не на фронті».
«Тяжкі часи потребують трошки ілюзій».
«Ми не в депресії – ми стоїмо твердо».
«Вся конкуренція побудована на заздрості».
«Часом добро повертається добром, зло – злом, а часом добро не залишається безкарним».
«Наш рецепт має бути: розлютитися і потім"
У парку – фотозона з написом “Я ❤️ Нью-Йорк”. Зараз тут немає натовпу туристів, охочих зробити селфі. Та й узагалі нікого немає. Поряд старі двоповерхові будинки, на яких закарбований рік створення – 1951. Це останній рік радянської доби, коли селище міського типу носило свою історичну назву. По тому воно було перейменоване в Новгородське – адже тривала “холодна війна”, і терпіти таку “наругу над почуттями” на мапі радянській владі було несила. У 2021-му Верховна Рада повернула селище історичну назву. “Монетизувати” її завадило повномасштабне вторгнення РФ. Ще десять років тому фраза “українці захищають Нью-Йорк від наступів росіян” не викликала б нічого, крім когнітивного дисонансу. Сьогодні ж це буденні реалії. Оборону Нью-Йорка тримають воїни 24-ї “королівської” механізованої бригади ЗСУ. Маленьке селище Донеччини ще вирощує квіти і яблука під авіабомбами, лютує, ховає своїх, міняє вікна (знаючи, що нові не протримаються довго) і б’ється за життя. Як саме – бачила “Новинарня“.
Зранку 19 серпня російські війська обстріляли центр міста Чернігів. Удар припав по драмтеатру. Унаслідок влучання відбулося руйнування даху драмтеатру, після чого почалася пожежа. За попередніми даними, це була балістична ракета. На цю годину відомо про 6 загиблих та 36 поранених. Серед поранених — близько 10 дітей.
МВС показало нові фото наслідків ракетного удару по Чернігову
Про наслідки обстрілу Чернігова 19 серпня в телемарафоні «Єдині новини» розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, загинуло шість людей, понад сорок поранені. Клименко розповів, що найбільше постраждали люди, котрі на момент вибуху були в центрі міста, зокрема поверталися з церковної служби.
Основні жертви ракетного обстрілу драмтеатру в Чернігові були поза межами закладу. Про це під час брифінгу розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.Також Клименко зазначив, що СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом ракетного обстрілу центру Чернігова.
Чернігів. Загалом маємо 7 загиблих та 129 поранених, з яких 15 дітей. У місті оголосили триденну жалобу за загиблими внаслідок ракетного удару росіян.
Репортаж з центру Чернігова, де Росія завдала удару по драмтеатру. У цей час там відбувалась виставка дронів «Люті пташки». Волонтери та парамедики, які були в приміщенні, одразу надали допомогу пораненим всередині будівлі. Після початку повітряної тривоги організатори закликали людей піти в укриття: частина спустилася, інші — пішли на вулицю. Ті, що встигли зайти до підвалу, не постраждали. Наразі відомо про 7 загиблих. Найбільше постраждали люди, котрі на момент удару перебували в центрі міста.
Важка доля припала селу Максимівка, заснованому у кінці 18 століття серед безжальних та важких для життя степів. Село ніколи не відрізнялося особливим багатством та розкішшю, в 30-х роках ледь не половина населення цього невеличкого населеного пункту померли від голоду, в 40-х через нього прокотився фронт та було розстріляно більшість місцевих жителів, у 70-х село було визнано неперспективним, у 90-ті та 2000-ні звідси виїхало багато жителів. В 2022 в селі 8 місяців стояла лінія фронту, що перетворила його на руїни. Здавалося куди б вже гірше ? Але в 2023 році на долю цього села припали безжальні степові пожежі. Про всі лиха чи то прокляття цього села на Миколаївщині йтиметься у черговому відео проєкту Хащі.
На росії часто щось "бахкає" та кудись прилітає. Поки йде війна українські військові не розказуватимуть всі деталі, але неофіційно : "ми все розуміємо". Диверсії в глибокому тилу ворога - одна із головних завдань секретного спецпідрозділу "Стугна" Бійці спецпідрозділу "Стугна" були у складі перших, хто форсував лівий берег Херсонщини на чотирьох надувних човнах взимку, знищивши особовий склад й командний пункт росіян. В цьому відео :
форсування лівого берега Херсонщини на чотирьох надувних човнах взимку
за скільки можна купити російського зрадника
як збили ворожий літак зі Стінгера , завдяки уроку з YouTube
як загинув Моджахед та останні операції з ним
як вагнеровці ховалися в щурячі нори та прикривалися тр*пам*
ближні бої в Бахмуті , диверсії в тилу ворога , пробігли 38 кілометрів пішки
як шукали колаборантів , які підписали контракти із армією РФ
На розвиток яких галузей нашої оборонки варто зробити ставку? В чому маємо хороші перспективи? Чи може українська зброя бути цікавою світу? Про це ми поговорили з директором фонду Повернись живим Тарасом Чмутом.
Yan Dobronosov
В Харкові зʼявився памʼятник, загиблим янголам, в результаті ворожої агресії
59 ОМбР. За повномасштабну війну соняхи навчилися повертати голови не у бік сонця - що природно, а туди, де гримить або туди, де горить.
Володимир Шуляк — ресторатор, який створив більш ніж 50 закладів по всьому світу. З початком повномасштабного вторгнення він став фронтовим кухарем і тепер кожного дня годує п’ять сотень бійців.
Чому Шеф обміняв роботу ресторатора на польову кухню?
Що входить у меню, яке пропонує Володимир?
Що у роботі кухаря радує Володимира найбільше?
Чому фронтовий кухар часом не їсть по кілька діб?
Yan Dobronosov
Хрещатик вже наповнений підбитою ворожою технікою
Співпраця з ФСБ, сервери та працівники на росії та гроші російських олігархів — це далеко не повний список причин задуматися, чи варто спілкуватися в Телеграмі. В цьому відео я розповім, чому приватність Телеграму це міф, а ваші дані можуть (і будуть) використані проти вас самих. В кожному чаті Телеграму окрім вас присутній ще й товаріщ майор.
Оксана Чорна
Запалювальні снаряди
“Війна ненавидить ніжність і красу, вона їх нищить. Потворна й бездушна, змітає все на своєму шляху вибуховою хвилею ненависті” - так написала Надія Сухорукова в своєму щоденнику “Маріуполь #Надія”.
Наші села, акуратні, доглянуті, сповнені кохання та теплоти. Милі будиночки під покровом розлогих горіхів. Сади повні троянд, з альтанками повитими виноградом.
Незважаючи на те, що війна змусила людей залишити свої рідні домівки, життя тут завмерло в очікуванні їх повернення.
Причаїлося, молячись, щоб рускій мір не помітив його крихітне тільце на мапі України. Але це не про орків. Вони прийшли вбивати. Їхня головна мета стерти з лиця землі все, що відмінно від їх бараків і гнійників.
Розтоптати, зруйнувати, знищити…
"Та хто вам дозволив жити так добре!"
Жити вільно та чесно. Взагалі жити.
Запальні снаряди накрили село вдень. Яскравим сріблястим серпантином на тлі блакитного неба сипалися сотні гарячих шестигранних призм, заповнених запальною сумішшю.
Падаючи на дахи будинків і гаражів, вони підпалювали все, до чого торкалися. Трава, дерева, паркани, собачі будки та кинута сільсько-господарська техніка. Усе миттєво поглинали язики полум'я.
Будинок за будинком. Одна за одною сімейні історії перетворювалися на попіл. Старі фотографії, бабусин посуд, дитячі альбоми, весільна сукня, мамині улюблені книги. Все, що з такою любов'ю та теплотою зберігалося на полицях, лише тимчасово залишених сімейних гнізд.
Орки знищують не просто будинки, вони стирають родинну пам'ять. Все те, чим ми відрізняємось від них, тих які постійно живуть у п'яному чаді. Тих, хто не знає своєї історії і не має моральних цінностей. Від орди зомбі, що прийшла зі сходу.
Я йшла від двору до двору, і в гулі пожежі я чула стогін вмираючих будинків. Виючих від болю та несправедливості. Плачучих від безпорадності та страху.
Я не знаю, що ще написати. Якщо ми не вистоємо, то і ваші будинки будуть спалені. Або те, що навіть якщо ви сховаєтеся від війни, то вона все одно вас наздожене. А може те, що єдиний спосіб зберегти своє життя та майбутнє своїх дітей, це знищити ворога.
Але це й так усім зрозуміло. Мабуть. Принаймні, я дуже хочу в це вірити.
72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. Вугледар. Школа. Вціліла бібліотека. З тих полиць промовляють Сковорода, Шевченко, Стус, Леся Українка, Грушевський, Жадан, Забужко. А ще Дюма, Жюль Верн і Діккенс. Вони гукають свого читача з майбутнього, в якому не буде розбитих вікон та зруйнованих стін. Точніше, вони будуть, але тільки на сторінках книжок.