Замість перегляду імперської літератури попередніх століть Росія досі використовує закладені там ксенофобські наративи як натхнення для своїх загарбницьких воєн. Про це йдеться в епізоді «Література» з циклу «Велика російська брехня».
Література ніколи не була поза політикою ні в Російській імперії, ні у Радянському Союзі. Політичними рішеннями потрібних авторів видавали й перекладали, невгодних — репресували та знищували. Через пропагандистську літературу Росія дискредитувала український національно-визвольний рух на цілий світ.
Чому Пушкін — не поза політикою? Які «хороші» російські письменники ламалися на українському питанні, чому російська література не така давня і не така велика, як всіх намагаються переконати?
Чому російська література — не велика, як це досі намагаються «продати» світові, розповідають:
письменник Сергій Жадан;
літературознавиця Ева Томпсон;
професор україністики в University College London Уям Блеккер;
філософ Вахтанг Кебуладзе;
письменник Андрій Кокотюха;
літературознавець Ростислав Семків;
наукова співробітниця Музею пропаганди Наталія Кручук;
заступниця директора Музею пропаганди Юлія Ліпске.
Сьогодні ми згадуємо героїв, які стали символом незламності та мужності. 242 дні оборони Донецького аеропорту увійшли в історію як приклад безмежної сили духу наших воїнів.
«Кіборги вистояли — не вистояв бетон» — ці слова назавжди стали частиною нашої пам’яті
За офіційними даними, за час оборони ДАП загинули понад 200 українських військових, понад півтисячі зазнали поранень.
Вічна пам’ять Героям!
Його графік роботи диктують ворожі обстріли. А вільний час - це коли немає евакуацій та російських ударів. Віталій - командира загону швидкого реагування.
Про кінематограф як майданчик для просування політичних інтересів Кремля, любов росіян до криміналу та бандитської естетики 1990-х, а також про те, чому присутність росіян на міжнародних кінофестивалях є також частиною імперіалізму, розповідає епізод «Кіно» з циклу «Велика російська брехня».
Сучасне російське кіно з року в рік віддзеркалює публічну політику держави і формує суспільні настрої. Світ російських фільмів та серіалів нормалізує свавілля, романтизує жорстокість, прославляє владні структури та апарат репресій. Достатньо згадати лише такі фільми й серіали, як «Слово пацана», «Бригада», «Брат-2».
Через кіно росіянам роками дегуманізовували українців, формуючи з них образ ворога. І з початком війни в Україні Росія далі знімає пропагандистські фільми, продовжуючи доносити свою велику брехню до глядачів через кіноекрани.
Максим «Кондор» Богачук — командир 1 батальйону безпілотних систем «Хижаки висот» 59 ОШБр СБС — герой нового інтервʼю на каналі Армія TV. 29 вересня підрозділ Максима збив російський гелікоптер Мі-8. На честь цієї події «Укрпошта» навіть випустила нову марку.
У цьому відео говоримо про те, як вдалося збити цей гелікоптер та скільки є-балів нарахували «Хижакам висот» за цю ціль. Також про російські штурми, роботу навпроти противника з «Рубікону», знищення півінічнокорейських міні-РСЗВ, використання ворогом квадроциклів та про Героя України Павла Петриченка, який служив у 59 бригаді.
Влітку 2025 року фото з випаленим написом «слава россии» та літерою Z на тілі українського військового Андрія Переверзєва, який повернувся з полону, облетіло весь світ.
Про обставини, як знущальний напис з'явився на животі військовополоненого, було відомо небагато. Він сам розповів, що чув, як медперсонал між собою говорив, що операцію, після якої залишились такі шрами, проводив російський лікар. Український медик, який нині допомагає Переверзєву позбутися цих рубців, вважає, що це був «подарунок від хірурга».
«Схеми» (проєкт Радіо Свобода) взялися встановити хто і де міг це зробити з українським військовим.
Відновлюючи хронологію подій зими 2024-го року – тоді, коли на тілі Андрія Переверзєва з’явився напис – журналістам вдалося з'ясувати, в якій саме лікарні Донецька оперували бранця після поранення та ідентифікувати її медперсонал. А найважливіше – виявити знахідки, які вказують, що оперувати (а відповідно і залишити напис) могли конкретні російські хірурги.
22 січня в Україні відзначають День Соборності. У Кропивницькому вперше його відзначили учасники Народного руху України 22 січня 1990 року — до того, як це свято стало офіційним. Цього дня рухівці прийшли з синьо-жовтим прапором.
СССР розпався, але совок досі живе в головах.
Страх «не висовуйся», сором за власний успіх, комплекс меншовартості, звичка терпіти й мовчати — усе це психологічна спадщина СССР, яку українці несуть уже 2–3 покоління.
У цьому випуску The Документаліст ми говоримо про те:
— як ссср знищував емпатію та батьківську любов
— чому дітей не хвалили і вчили бути «як усі»
— як Голодомор сформував страх витрачати й звичку відкладати «на чорний день»
— звідки походить комплекс меншовартості українців
— чому ініціативність і амбіції в ссср були небезпечними
— як доноси, репресії й терор сформували homo sovieticus
— чому «моя хата скраю» стала нормою
— як ссср виховав безвідповідальність і пасивність
— та чому алкоголізм став масовою втечею від реальності
Це відео — про психологічні травми ссср, які досі впливають на наше життя, вибір, гроші, стосунки й самооцінку.
Але також — про те, як українці поступово позбуваються цієї спадщини: через Майдани, волонтерство, громадянську відповідальність і війну за свободу.
Після напису «прошу хліба» на снігу від жительки Костянтинівки військові щодня доставляють їй пакунки з їжею, розповів пілот прикордонного підрозділу «Фенікс». Напередодні підрозділ оприлюднив історію про те, як дронар на псевдо «Малюк» з дрону побачив у Костянтинівці прохання про допомогу від місцевої. Прикордонник спорядив безпілотник пакунком із хлібом, повернувся та скинув його жінці. «Малюк» зараз перебуває на позиціях на Костянтинівському напрямку.
Відстань від села Верхнє Піщане до Сум становить від 2 до 7 кілометрів, залежно від точки відліку. Фактично село розташоване на околиці Сум, на жаль, FPV-дрони стали тут звичайною справою.
Що відбувається на Куп'янському напрямку? Про реальну ситуацію в Куп'янську, боях за плацдарми на Осколі та спроби штурмів армії РФ, які повторюються щодня розповідає Олександр Букатар, командир 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг».
Епізод «Мистецтво» з циклу «Велика російська брехня» показує, як російське мистецтво використовують як ширму для російських злочинів. Як кремлівський оркестр грає Чайковського на руїнах розбомбленого Маріупольського драмтеатру. Як у 2014 році російський диригент Валерій Гергієв влаштовує в Роттердамі доброчинний концерт пам’яті жертв катастрофи МН-17, який збили російські найманці. Як у 2015 він приїздить з концертом в Пальміру, в Сирію, яку перед тим бомбила та ж таки Росія. Журналістські розслідування доводять, як Росія роками використовувала культурні інституції та фінансувала музичні фестивалі в Європі для просування своїх бізнес-інтересів. Російські музейні інституції мародерять на війні, вивозять з України мистецькі цінності та проводять псевдоісторичні виставки, щоб легітимізувати завоювання російської армії.
В ніч на 24 січня росіяни завдали ударів по Харкову 25-ма «Шахедами». Атака тривала дві з половиною години. Під ударом опинилася житлова та критична інфраструктура Індустріального й Немишлянського районів. Відомо про щонайменше 19 постраждалих — серед них 12-річний хлопчик та вагітна жінка.
23.01.2026. 22 січня російські військові вдарили FPV-дроном по автівці з двома волонтерами, які розвозили хліб, у прикордонній Козачій Лопані на Харківщині. Внаслідок удару 35-річний та 63-річний чоловіки загинули. Волонтери стали першими загиблими у 2026 році у Дергачівській громаді, сказав очільник МВА Вячеслав Задоренко. Яка нині ситуація у громаді, дивіться.
Анатолій Касьян — фельдшер Державної прикордонної служби. Чоловік родом із тимчасово окупованої території. Служить в ЗСУ вже вісім років.
Замість перегляду імперської літератури попередніх століть Росія досі використовує закладені там ксенофобські наративи як натхнення для своїх загарбницьких воєн. Про це йдеться в епізоді «Література» з циклу «Велика російська брехня».
Література ніколи не була поза політикою ні в Російській імперії, ні у Радянському Союзі. Політичними рішеннями потрібних авторів видавали й перекладали, невгодних — репресували та знищували. Через пропагандистську літературу Росія дискредитувала український національно-визвольний рух на цілий світ.
Чому Пушкін — не поза політикою? Які «хороші» російські письменники ламалися на українському питанні, чому російська література не така давня і не така велика, як всіх намагаються переконати?
Чому російська література — не велика, як це досі намагаються «продати» світові, розповідають:
письменник Сергій Жадан;
літературознавиця Ева Томпсон;
професор україністики в University College London Уям Блеккер;
філософ Вахтанг Кебуладзе;
письменник Андрій Кокотюха;
літературознавець Ростислав Семків;
наукова співробітниця Музею пропаганди Наталія Кручук;
заступниця директора Музею пропаганди Юлія Ліпске.
Сьогодні ми згадуємо героїв, які стали символом незламності та мужності. 242 дні оборони Донецького аеропорту увійшли в історію як приклад безмежної сили духу наших воїнів.
«Кіборги вистояли — не вистояв бетон» — ці слова назавжди стали частиною нашої пам’яті
За офіційними даними, за час оборони ДАП загинули понад 200 українських військових, понад півтисячі зазнали поранень.
Вічна пам’ять Героям!
Його графік роботи диктують ворожі обстріли. А вільний час - це коли немає евакуацій та російських ударів. Віталій - командира загону швидкого реагування.
Суми зараз під постійними атаками росіян. Б’ють всім, що долітає і трохи зверху. Carthago delenda est.
Про кінематограф як майданчик для просування політичних інтересів Кремля, любов росіян до криміналу та бандитської естетики 1990-х, а також про те, чому присутність росіян на міжнародних кінофестивалях є також частиною імперіалізму, розповідає епізод «Кіно» з циклу «Велика російська брехня».
Сучасне російське кіно з року в рік віддзеркалює публічну політику держави і формує суспільні настрої. Світ російських фільмів та серіалів нормалізує свавілля, романтизує жорстокість, прославляє владні структури та апарат репресій. Достатньо згадати лише такі фільми й серіали, як «Слово пацана», «Бригада», «Брат-2».
Через кіно росіянам роками дегуманізовували українців, формуючи з них образ ворога. І з початком війни в Україні Росія далі знімає пропагандистські фільми, продовжуючи доносити свою велику брехню до глядачів через кіноекрани.
Максим «Кондор» Богачук — командир 1 батальйону безпілотних систем «Хижаки висот» 59 ОШБр СБС — герой нового інтервʼю на каналі Армія TV. 29 вересня підрозділ Максима збив російський гелікоптер Мі-8. На честь цієї події «Укрпошта» навіть випустила нову марку.
У цьому відео говоримо про те, як вдалося збити цей гелікоптер та скільки є-балів нарахували «Хижакам висот» за цю ціль. Також про російські штурми, роботу навпроти противника з «Рубікону», знищення півінічнокорейських міні-РСЗВ, використання ворогом квадроциклів та про Героя України Павла Петриченка, який служив у 59 бригаді.
У цивільному житті вони кухар та помічник машиніста тепловоза - Дмитро «К2» та Денис «Барс», які 130 днів тримали позицію в районі Костянтинівки.
Влітку 2025 року фото з випаленим написом «слава россии» та літерою Z на тілі українського військового Андрія Переверзєва, який повернувся з полону, облетіло весь світ.
Про обставини, як знущальний напис з'явився на животі військовополоненого, було відомо небагато. Він сам розповів, що чув, як медперсонал між собою говорив, що операцію, після якої залишились такі шрами, проводив російський лікар. Український медик, який нині допомагає Переверзєву позбутися цих рубців, вважає, що це був «подарунок від хірурга».
«Схеми» (проєкт Радіо Свобода) взялися встановити хто і де міг це зробити з українським військовим.
Відновлюючи хронологію подій зими 2024-го року – тоді, коли на тілі Андрія Переверзєва з’явився напис – журналістам вдалося з'ясувати, в якій саме лікарні Донецька оперували бранця після поранення та ідентифікувати її медперсонал. А найважливіше – виявити знахідки, які вказують, що оперувати (а відповідно і залишити напис) могли конкретні російські хірурги.
Запоріжжя під постійним вогнем росіян. Одна з атак забрала життя трьох людей, ще двоє дістали поранення. Пошкоджені приватні будинки, згоріли автівки.
22 січня в Україні відзначають День Соборності. У Кропивницькому вперше його відзначили учасники Народного руху України 22 січня 1990 року — до того, як це свято стало офіційним. Цього дня рухівці прийшли з синьо-жовтим прапором.
СССР розпався, але совок досі живе в головах.
Страх «не висовуйся», сором за власний успіх, комплекс меншовартості, звичка терпіти й мовчати — усе це психологічна спадщина СССР, яку українці несуть уже 2–3 покоління.
У цьому випуску The Документаліст ми говоримо про те:
— як ссср знищував емпатію та батьківську любов
— чому дітей не хвалили і вчили бути «як усі»
— як Голодомор сформував страх витрачати й звичку відкладати «на чорний день»
— звідки походить комплекс меншовартості українців
— чому ініціативність і амбіції в ссср були небезпечними
— як доноси, репресії й терор сформували homo sovieticus
— чому «моя хата скраю» стала нормою
— як ссср виховав безвідповідальність і пасивність
— та чому алкоголізм став масовою втечею від реальності
Це відео — про психологічні травми ссср, які досі впливають на наше життя, вибір, гроші, стосунки й самооцінку.
Але також — про те, як українці поступово позбуваються цієї спадщини: через Майдани, волонтерство, громадянську відповідальність і війну за свободу.
Після напису «прошу хліба» на снігу від жительки Костянтинівки військові щодня доставляють їй пакунки з їжею, розповів пілот прикордонного підрозділу «Фенікс». Напередодні підрозділ оприлюднив історію про те, як дронар на псевдо «Малюк» з дрону побачив у Костянтинівці прохання про допомогу від місцевої. Прикордонник спорядив безпілотник пакунком із хлібом, повернувся та скинув його жінці. «Малюк» зараз перебуває на позиціях на Костянтинівському напрямку.
Відстань від села Верхнє Піщане до Сум становить від 2 до 7 кілометрів, залежно від точки відліку. Фактично село розташоване на околиці Сум, на жаль, FPV-дрони стали тут звичайною справою.
Що відбувається на Куп'янському напрямку? Про реальну ситуацію в Куп'янську, боях за плацдарми на Осколі та спроби штурмів армії РФ, які повторюються щодня розповідає Олександр Букатар, командир 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг».
В ніч на 24 січня росіяни завдали ударів по Харкову 25-ма «Шахедами». Атака тривала дві з половиною години. Під ударом опинилася житлова та критична інфраструктура Індустріального й Немишлянського районів. Відомо про щонайменше 19 постраждалих — серед них 12-річний хлопчик та вагітна жінка.
23.01.2026. 22 січня російські військові вдарили FPV-дроном по автівці з двома волонтерами, які розвозили хліб, у прикордонній Козачій Лопані на Харківщині. Внаслідок удару 35-річний та 63-річний чоловіки загинули. Волонтери стали першими загиблими у 2026 році у Дергачівській громаді, сказав очільник МВА Вячеслав Задоренко. Яка нині ситуація у громаді, дивіться.